Мандруючи Закарпаттям

14 травня учні 6-б та 7-а класів побували на екскурсії в Закарпатті.
Відвідали замок у місті Мукачеве. За́мок Пала́нок (Мука́чівський за́мок) — унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури з поєднанням різних стилів. Замок побудований на горі вулканічного походження заввишки 68 м і займає площу 13 930 кв. м. Точна дата заснування замку невідома, але в документах, які датуються XI століттям, він уже згадується.
Дітей дуже зацікавила історія замку, а особливо легенда про появу колодязя. Вони залюбки фотографувалися з історичними особами: володарем замку Федором Коріатовичем та Ілоною Зріні з сином Ференцом II Ракоці.
Наступною зупинкою нашої подорожі був Ужгородський замок.
Ця фортифікаційна споруда в Ужгороді розташована поруч із центром міста, на вулиці Капітульній. Нині використовується як краєзнавчий музей.
Перші згадки про замок датуються IX століттям. Це була твердиня на одному з горбів над поселенням білих хорватів. На той час замок мав вигляд дерев’яної фортеці, що складалася з дитинця і частоколу. Тоді ця територія була заселена слов’янами — білими хорватами.
У період, коли замок перебував у володінні роду Другетів (1322–1691), в фортифікаційному мистецтві відбувалися великі зміни, викликані переважно появою нових видів зброї, і в першу чергу, зброї вогнепальної. Це все вимагало докорінної реконструкції замку, яка була здійснена в кінці XVI століття з використанням найновітніших досягнень фортифікаційного мистецтва Європи.
В Ужгородському замку за проектом італійських інженерів було проведено повну реконструкцію з метою посилення його обороноздатності — було вимуровано міцніші стіни на певній відстані від палацу, на кожному розі споруджено ромбоподібний бастіон, висота якого досягає 10—15 м, висунутий за лінію квадрата стін. На майданчиках бастіонів розміщувалися гармати, які тримали під обстрілом підступи до замку. Для посилення міцності бастіонів їхні роги викладені квадратними плитами з білого каменю.
Учні мали змогу оглянути ряд унікальних та оригінальних експонатів і театральних видовищ, а саме: поєдинок середньовічних рицарів, стрільба з лука, кельтські танці, які після майстер класу танцювали самі учні і не хотіли їхати додому.
Останньою зупинкою нашої подорожі був пал́ац Ше́нборнів — колишня резиденція та мисливський будинок графів Шенборнів.
Цей палац був побудований графом Ервіном Фрідріхом Шенборн-Бухгаймом у 1890—1895 роках. Коло палацу був розбитий чудовий сад-дендрарій (нині Парк санаторію «Карпати») із декоративним озером у центрі. Висаджені рідкісні породи дерев — самшит, катальпа, сосна Веймута, канадська ялина, японська вишня (сакура), рожевий бук, італійська глинниця; чагарників — дойція, гортензія тощо. Сам мисливський замок побудований у неоромантичному стилі, що поєднує романські та готичні мотиви. Оригінальність палацу ще й у тому, що він має 365 вікон (кількість днів у році), 52 димоходи (як у році тижнів) та 12 входів (як у році місяців). Замок прикрашений багатим декором (барельєфи, флюгери, вітражі) на тему родової геральдики графів Шенборнів; діє баштовий годинник з курантами.
Наприкінці XIX століття зображення замку-палацу виступало на громадській печатці сусіднього містечка Чинадієво (Сент-Міклош). 1945 року земля та маєтки були націоналізовані, а мисливський замок Шенборнів став санаторієм «Карпати». Частина інтер’єру палацу (меблі, інші коштовні речі) передана до фондів Ужгородського краєзнавчого музею.
Крім чудового палацу, діти побачили куточок живої природи, пуголовків, жаб та риб в озері, а також попили водиці з молодильного джерела.
Школярі дізналися багато нового про історію та життя Закарпаття.Дітей супроводжували вчителі та батьки: Фришко Іванна Іванівна, Попик Ігор Петрович, Попик Лілія Володимирівна, Охновська Вікторія Миколаївна. Словом, екскурсія вдалася.

Іванна Фришко, вчитель історії

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may use these HTML tags and attributes:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>