«Віночок любові»
Яворський Богдан, учень 4 – Б класу нашої школи , під час літніх канікул видав збірочку віршів та оповідань «Віночок любові», до якої ввійшли перші поетичні спроби про рідних та близьких йому людей, про українську мову, про мирне життя в Україні, про красу природи рідного Прикарпаття.
Збірку розпочинає вірш «Мамині руки», у якому Богдан возвеличує мамину працю , яка шиє «вдень і уночі». Про свою дружню сім’ю хлопець розповідає у вірші «Дружна сім’я».
У своїх перших поетичних спробах Богдан висловлює своє ставлення до рідної української мови, яка «серцю мила й дорога» («Слово про мову»). Поетичні рядки зігріті безмежною любов’ю та пам’яттю до генія української нації Івана Франка (Пам’ять про Франка). І тривожить його дитяче серденько неспокій та бойові дії на сході України («Ми за мир»).
Богдан любить школу, навчатися, пам’ятає свою першу вчительку та її науку: «шанувати батька й неньку і Вітчизну дорогеньку».
Природа рідного краю надихнула хлопця на поетичні рядки про дощик, який чекає матінка-земля («Хмарка»), про коника-стрибунця, що «на скрипочці грає, всіх навколо звеселяє» («Співунець»), про квітку-сонце кульбабку, яка «чепурнесеньку голівку мила ранньою росою». Богдан любить спостерігати за життям у лісі диких тварин. Маленькому сіренькому вуханю він присвятив казковий віршик «Мрія зайчика». Про добрі справи пташок та порятунок берізки хлопець написав оповідання «Порятунок».
Бажаю Богданчику й надалі передавати свої почуття, радість, тривогу поетичним словом і видати ще не одну збірку поезій. Натхнення, радості, світлих та сонячних днів тобі!
Ольга Лісович, перша вчителька.
Богдане, я дуже рада за тебе. Твоя книга чудова! Не зупиняйся на досягнутому. Ти чудово проводиш літній відпочинок. Однокласниця Андріанка.
Богдане ,вітаю тебе з випуском 1-ї книги.Сподіваюсь,що це не остання твоя книга!
Вітаю тебе, Богдане. Ти молодець. Бажаю наполегливості, творчої наснаги і нових чудових поезій.