З літопису школи
З літопису гімназії:
Бориславська гімназія (1919 – 1925)
В гімназію поступали після четвертого класу. Для цього здавали математику і польську мову. Навчання було важким, проводилась оплата за навчання. Бориславська гімназія була приватною середньою школою з публіцистичним правом. Таке право надавалося учням і в державній панській гімназії. Учні повинні були здавати екзамен зрілості з усіх предметів без винятку.
В 1919 р. в гімназії існувало лише чотири класи, але з кожним роком їхня кількість збільшувалась. Перший випуск гімназії стався в 1923 р. Оплата за науку була дуже висока, оскільки гімназія як і приватний інститут була змушена сама себе фінансувати. Проте для бідної робітничої молоді, яка відзначалася високими балами в науці, мала певні знижки.
З літопису школи:
Планувалося відкрити 3-тю школу в 1941-1942 навчальному році, але цьому завадив напад фашистської Німеччини.
Після звільнення м. Борислава зразу ж в серпні 1944 р. почалося відновлення шкіл.
Починає свою діяльність школа №3 у 1944 р. при трьох класах з 87 учнями.
В 1945-1946 навч. р. вже було 11 класів, в них 263 учнів.
В 1946-1947 навч. р. школа зробила свій перший випуск.
В організації і утворенні нормальних умов роботи школи багато зробив перший директор школи Соколенко Семен. Як старі приміщення по вулиці Леніна (тепер Шевченка), так і основне приміщення по вулиці Комсомольська (тепер Шкільна) не відповідали сучасним вимогам. Не було спортивного залу, кімнати не підходили для навчальних кабінетів і лабораторій, були відсутні їдальня та майстерня. Лише в головному корпусі прибудували вісім класних кімнат, майстерню. На укріплення матеріальної бази позитивно вплинуло з’єднання середньої школи №3 і восьмирічної школи №7, яке відбулося в 1965-1966 навчальних роках. А в 1969 р. добудували новий корпус. Колектив школи зовсім по-новому обладнав фізичний, біологічний, хімічний, математичний, історичний кабінети, кабінет іноземної мови, клуб інтернаціональної дружби.
Для оснащення фізичного кабінету багато зробили вчителі Авекіна Н. Д. і
Качмар Р. П.
Разом з представниками підприємства УБР створені нормальні умови для проведення занять.
Зовсім по-новому обладнали біологічний кабінет. В ньому знаходиться окрема операторська, створений живий і декілька тематичних кутків, встановлений стенд розвитку живого і рослинного світу. Кабінет забезпечений технічними засобами. Немала заслуга в цьому належить вчительці біології Барановській В. П.
Кабінет іноземної мови – гордість нашої школи. Вчитель – Аксенова Г. В. з допомогою військової частини прекрасно обладнала його. В кабінеті встановлений пульт управління, є всі необхідні технічні засоби. Кабінет став центром методичної роботи вчителів іноземної мови.
Клуб інтернаціональної дружби як по оформленню так і по якості роботи служить зразком для інших шкіл. Немала заслуга в цьому належить таким вчителям:
Бурик В. Я. і Ровновій Н. П.
Школа вдячна ветеранами вчительської праці:
Денісовській А. П., Павленко О. К., Роговій А. Ф., Гусєвій Е. П., Савченко Е. А., Вайнер К. І., Модіній Н. А., Штейнберг Ф. Г., Хомченко П. І.; ветеранам, які виховували найкращих вчителів школи – Павлишин Р. М., Аксеновій Г. В., Роздольській О. В., Денько Я. І., Білинській М. Д., Фединій Ю. П., Цигалову Ю. Г., Маркович Т. Л.. Серед них нагороджені значком „ Відмінник народної освіти” – Барановська В. П., Телех Н. М., Демидова О. Е., старші вчителі – Роздольська О. В., Драган Ф. К., Полянський І. Н.
З допомогою наставників свою працю вдосконалюють молоді вчителі –
Бондаренко О. Я., Баумкетнер О. В., Борисов О. Г.
Вчорашні учні – сьогоднішні вчителі нашої школи:
Барна Ольга Дмитрівна |
Демко Олег Іванович |
Драган Володимир Іванович |
Костів марія Степанівна |
Кузнєцова Наталія Володимирівна |
Попик Ігор Петрович |
Роздольська Ольга Василівна |
Федуняк Світлана Василівна |
Цигалов Юрій Григорович |
Шоха Галина Петрівна |
Спогади вчителів про школу:
Лев Петрович Волковічер працював директором середньої школи №3 найдовше, завдяки його праці школа дістала статус найкращої школи міста Борислава. При зустрічі Лев Петрович розповів, що за його допомоги був збудований новий корпус. Новий корпус був збудований у 1969р. Гроші для закупівлі будівельних матеріалів він діставав сам. Їздив в Київ, знаходив спонсорів і будував нову школу разом з вчителями.
На третьому поверсі був створений факультет української мови і літератури, з ідентичним розподіленням кабінетів. В школі була вся література 5-11 класів, роздатковий матеріал. Роздатковий матеріал – це матеріал за яким проводилися уроки, він містився на кожній парті і кожен учень міг використати те, що йому було потрібно. Також на другому поверсі знаходилися: кабінет математики, кабінет для викладачів математики, кабінет історії знаходився на місці теперішньої шкільної бібліотеки. В старому корпусі знаходилася бібліотека, кабінет іноземної мови і лінгофонний кабінет.
Вчителі були найкращі та найдосвідченіші, вони були „майстрами” своєї праці.
Також в школі були зроблені два дзвінки: після першого учні сідали за парти, а після другого вчитель вітався з учнями і розпочинав урок. Вперше в історії школи була введена хореографія. Майстерня знаходилася на дворі. Головним досягненням в програмній роботі школи, Лев Петрович вважав введення англійської мови з першого класу. Хоча навчання англійської мови проводилося за рахунок батьківських коштів, вони були раді, що їхні діти вивчали декілька мов ще в ранньому віці. В школі знаходився прекрасний кабінет біології, в ньому знаходились акваріуми, живі кутки, тематичні кутки, але нажаль до нашого часу це не збереглося. Коли в Києві дізналися про так звану кабінетну систему в бориславській третій школі, всі були здивовані і одразу приїхали в наше місто. Вони були дуже здивовані, бо до цього кабінетної системи в навчанні ще не було створено в жодному з міст.