З літопису школи

З літопису школи:

Планувалося відкрити 3-тю школу в ‎1941-1942 навчальному році, але цьому завадив напад фашистської Німеччини.
Після звільнення м. Борислава зразу ж в серпні 1944 р. почалося відновлення шкіл.
Починає свою діяльність школа №3 у 1944 р. при трьох класах з 87 учнями.
В ‎1945-1946 навч. р. вже було 11 класів, в них 263 учнів.
В ‎1946-1947 навч. р. школа зробила свій перший випуск.

В організації і утворенні нормальних умов роботи школи багато зробив перший директор школи Соколенко Семен. Як старі приміщення по вулиці Леніна (тепер Шевченка), так і основне приміщення по вулиці Комсомольська (тепер Шкільна) не відповідали сучасним вимогам. Не було спортивного залу, кімнати не підходили для навчальних кабінетів і лабораторій, були відсутні їдальня та майстерня. Лише в головному корпусі прибудували вісім класних кімнат, майстерню. На укріплення матеріальної бази позитивно вплинуло з’єднання середньої школи №3 і восьмирічної школи №7, яке відбулося в ‎1965-1966 навчальних роках. А в 1969 р. добудували новий корпус. Колектив школи зовсім по-новому обладнав  фізичний, біологічний, хімічний, математичний, історичний кабінети, кабінет іноземної мови, клуб інтернаціональної дружби.
Для оснащення фізичного кабінету  багато зробили вчителі Авекіна Н. Д. і

Качмар Р. П.
Разом з представниками підприємства УБР створені нормальні умови для проведення занять.
Зовсім по-новому обладнали біологічний кабінет. В ньому знаходиться окрема операторська, створений живий і декілька тематичних кутків, встановлений стенд розвитку живого і рослинного світу. Кабінет забезпечений технічними засобами. Немала заслуга в цьому належить вчительці біології Барановській В. П.
Кабінет іноземної мови – гордість нашої школи. Вчитель – Аксенова Г. В. з допомогою  військової частини прекрасно обладнала його. В кабінеті встановлений пульт управління, є всі необхідні технічні засоби. Кабінет став центром методичної роботи вчителів іноземної мови.
Клуб інтернаціональної дружби як  по оформленню так і по якості роботи служить зразком для інших шкіл. Немала заслуга в цьому належить таким вчителям:

Бурик В. Я. і Ровновій Н. П.

Школа вдячна ветеранами вчительської праці:
Денісовській А. П., Павленко О. К., Роговій А. Ф., Гусєвій Е. П., Савченко Е. А., Вайнер К. І., Модіній Н. А., Штейнберг Ф. Г., Хомченко П. І.; ветеранам, які виховували найкращих вчителів школи – Павлишин Р. М., Аксеновій Г. В., Роздольській О. В., Денько Я. І., Білинській М. Д., Фединій Ю. П., Цигалову Ю. Г., Маркович Т. Л.. Серед них нагороджені значком „ Відмінник народної освіти” – Барановська В. П., Телех Н. М., Демидова О. Е., старші вчителі – Роздольська О. В., Драган Ф. К., Полянський І. Н.

З допомогою наставників свою працю вдосконалюють молоді вчителі –

Бондаренко О. Я., Баумкетнер О. В., Борисов О. Г.

Вчорашні учні – сьогоднішні вчителі нашої школи:

   Барна Ольга Дмитрівна
   Демко Олег Іванович
   Драган Володимир Іванович
    Костів марія Степанівна
   Кузнєцова Наталія   Володимирівна
    Попик Ігор Петрович
   Роздольська Ольга Василівна
   Федуняк Світлана Василівна
   Цигалов Юрій Григорович
    Шоха Галина Петрівна

Спогади вчителів про школу:

Лев Петрович Волковічер працював директором середньої школи №3 найдовше, завдяки його праці школа дістала статус найкращої школи міста Борислава. При зустрічі Лев Петрович розповів, що за його допомоги був збудований новий корпус. Новий корпус був збудований у 1969р. Гроші для закупівлі будівельних матеріалів він діставав сам. Їздив в Київ, знаходив спонсорів і будував нову школу разом з вчителями.

На третьому поверсі був створений факультет української мови і літератури, з ідентичним розподіленням кабінетів. В школі була вся література 5-11 класів, роздатковий матеріал. Роздатковий матеріал – це матеріал за яким проводилися уроки, він містився на кожній парті і кожен учень міг використати те, що йому було потрібно. Також на другому поверсі знаходилися: кабінет математики, кабінет для викладачів математики, кабінет історії знаходився на місці теперішньої шкільної бібліотеки. В старому корпусі знаходилася бібліотека, кабінет іноземної мови і лінгофонний кабінет.

Вчителі були найкращі та найдосвідченіші, вони були „майстрами” своєї праці.

Також в школі були зроблені два дзвінки: після першого учні сідали за парти, а після другого вчитель вітався з учнями і розпочинав урок. Вперше в історії школи була введена хореографія. Майстерня знаходилася на дворі. Головним досягненням в програмній роботі школи, Лев Петрович вважав введення англійської мови з першого класу. Хоча навчання англійської мови проводилося за рахунок батьківських коштів, вони були раді, що їхні діти вивчали декілька мов ще в ранньому віці. В школі знаходився прекрасний кабінет біології, в ньому знаходились акваріуми, живі кутки, тематичні кутки, але нажаль до нашого часу це не збереглося. Коли в Києві дізналися про так звану кабінетну систему в бориславській третій школі, всі були здивовані і одразу приїхали в наше місто. Вони були дуже здивовані, бо до цього кабінетної системи в навчанні ще не було створено в жодному з міст.

Під час розмови Юрій Григорович Цигалов розповів, що наша школа завжди відзначалася мистецькими та спортивними досягненнями. Великого успіху в цей час досягла і художня самодіяльність. Хор і ансамблі нашої школи стали найкращими в місті. В 70-80 рр. школа стає першою і єдиною де було впроваджено бальні танці та уроки хореографії. Беручи приклад з нашої школи уроки хореографії почали виникати і у інших школах м. Борислава. Під керівництвом Юрія Григоровича учні школи брали активну участь у конкурсах бальних танців та хору, але не лише у місті, а й в області. Перші місця завжди залишалися за нами. На даний час через брак коштів вже не вдається брати участь в обласних конкурсах, але учні третьої школи і надалі вражають всіх своїми талантами чим завжди виборюють призові місця на звітних концертах школи, тим самим піднімаючи авторитет школи.
   

За словами Ольги Василівни Роздольської ,були роки коли на місці сьогоднішнього спортивного майданчика було озеро з джерельною водою, яка була  дуже холодною, тому там практично ніхто не купався. Також для кожного класу була визначена присадибна ділянка за якою класи повинні були спостерігати. Присадибні ділянки знаходилися на місці сьогоднішнього саду.

  Марія Дмитрівна Білинська розповіла про заходи, що проводились в школі. 24 вересня проводилось свято квітів. Всі класи брали активну участь у заході. Кожен клас повинен був скласти композицію з квітів та розкрити її вміст.

В школі проводились новорічні вечори. Новий рік – це дуже радісне свято. Проводилися цікаві конкурси та заходи до свята де міг виступити кожен клас, який міг отримати приз за найкращий костюм, виступ та неординарність.

А скільки різних виступів організовували учні та педагоги школи?!

До найпоширеніших відноситься: КВН, Брейн – ринг, Міс Осені.  ЗОШ №3 завжди займалася активним життям учнів.