Кажуть, людина жива доти, доки живе про неї пам’ять. А пам’ять – це мозаїка, чудова картина, яка складається з різнобарвних життєвих елементів. 42 роки створювала такі неповторні професійні і дружні фрагменти вихователь, вчитель трудового навчання, викладач французької мови, багаторічна голова профспілки, класний керівник, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, «старший вчитель»
Марія Дмитрівна Білинська.
71 рік терпеливо і трепетно складала вона свої життєві візерунки, прикрашаючи цей світ своєю добротою, щирістю, відповідальністю, мудрістю.
Важка хвороба знесилила її тіло, але не ослабила дух. Її розум до останньої хвилі, змученої болем і стражданням, залишався світлим, думки чистими, серце – повним любові і вдячності Богові.
29 червня 2017 року вона відійшла у вічність.
Її немає…
Її немає?!
Ні, вона є і завжди буде: є – у Божій опіці, якою безсумнівно щедро нагородить Господь нашу Марію Дмитрівну за все те добро, творене для людей, яким вона вистелила свій життєвий шлях.
Немає таких слів, які б передали наш сум від втрати, але є глибока вдячність за честь, яку подарувала нам доля: бути колегами Марії Дмитрівни Білинської.
Вічна їй пам’ять!
Колектив ЗОШ №3
2017 рік