І знову смуток огортає наші серця…

Марія Дмитрівна Білинська

Кажуть, людина жива доти, доки живе про неї пам’ять. А пам’ять – це мозаїка, чудова картина, яка складається з різнобарвних життєвих елементів. 42 роки створювала такі неповторні професійні і дружні фрагменти вихователь, вчитель трудового навчання, викладач французької мови, багаторічна голова профспілки, класний керівник, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, «старший вчитель»

Марія Дмитрівна Білинська.
71 рік терпеливо і трепетно складала вона свої життєві візерунки, прикрашаючи цей світ своєю добротою, щирістю, відповідальністю, мудрістю.
Важка хвороба знесилила її тіло, але не ослабила дух. Її розум до останньої хвилі, змученої болем і стражданням, залишався світлим, думки чистими, серце – повним любові і вдячності Богові.
29 червня 2017 року вона відійшла у вічність.
Її немає…
Її немає?!
Ні, вона є і завжди буде: є – у Божій опіці, якою безсумнівно щедро нагородить Господь нашу Марію Дмитрівну за все те добро, творене для людей, яким вона вистелила свій життєвий шлях.
Немає таких слів, які б передали наш   сум від втрати,  але є глибока вдячність за честь, яку подарувала нам доля: бути колегами Марії Дмитрівни Білинської.

Вічна їй пам’ять!

Колектив ЗОШ №3

2017 рік

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

You may use these HTML tags and attributes:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>