«Пам’ятайте… Поважайте… Шануйте…»

«Пам’ятайте… Поважайте… Шануйте…»

«Ні труни, ні хрестів…

І ні тризни!

Прямо в яму. Навіки віків!

Чорна сповідь моєї Вітчизни.

І її затамований гнів…»

 

Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Одна з найстрашніших таких сторінок – ГОЛОДОМОР; який призвів до небачених безневинних жертв.

Пам’яті мільйонів українців, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітаризмом у 1932-1933 роках, було присвячено ряд заходів.

Це і урок пам’яті «Голгофа голодної смерті», який пройшов у всіх класах школи, це і загальношкільна акція «Незабудка пам’яті», а також загальношкільний виховний захід «Пам’ятайте… Поважайте… Шануйте…»

(учні 9-А кл., класний керівник

Яцуляк Тетяна Михайлівна).

 

 

 

 

 

З трепетом у душі та з тривогою на вустах учні розповідали про ті страшні роки. Важко було стримати сльози, переглядаючи презентацію матеріалів того часу, та слухаючи спогади очевидців. Кожен присутній у жалобі схилив голову перед світлою пам’яттю тих, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Щира молитва за душі загиблих та за кращу долю України прозвучала з вуст кожного.

Зі словами пам’яті про цей жахливий голод до всіх присутніх звенувся директор школи Драган В.І., який зауважив, що попри плинність часу трагедія 1932-1933 рр. все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об’єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією. Нині доля Батьківщини в наших руках.

Щоб ніколи більше не повторилися трагедії нашого народу, щоб знали, яким кривавим був шлях до свободи і дорожили нею, нехай наші помисли будуть світлими, серця  – благородними, а рішення – мудрими.

 

 

Козар Оксана Михайлівна –

заступник директора з виховної роботи.