Вiдеопоезiя “Мiй Борислав” від Юліани Ніроди

Юліана Нірода, учениця 6-го класу

Вiдеопоезiя “Мiй Борислав”

 

Мій Борислав

 

Мій Борислав зростав з підніжжя гір казкових

І у віках далеких свій залишив слід,

В часи важкі і в днях погідних нових

Плекав своє багатство сотні літ.

 

Білів хатами, колосився житом,

Горів вогнем, стогнав від стріл орди

Й підводився, дощем Карпат омитий,

Ховаючи в землі свої скарби.

 

Полинули за гори довгі ро́ки,

Пройшли століття, помінявся світ,

Звелись над містом сотні веж високих,

Верхівками підперли небозвід.

 

І день і ніч невтомлено копали

Гірське підніжжя гострі розкалі,

З самісінького серця діставали

Безцінне чорне золото землі.

 

І чи сміявся Борислав тоді, чи плакав, –

Це бачили лиш предки і Франко,

Та віск земний тоді сльозами капав,

А під ногами золото текло…

 

Сьогодні Борислав, як в давні ро́ки

Розкинувся в підніжжі гір й здаля

Виблискує церквами на всі боки, –

Це моя рідна нафтова земля.

 

Земля невтомних журавлів зі сталі,

Земля поетів славних і митців,

Які до нас вертаються книжками

Старих бібліотечних стелажів.

 

З пером Франка хай міста слава лине,

Хай Борислава квітнуть вулиці старі,

Я горда з того, що його дитина

Й моє коріння в нафтовій землі!

                                         Юлiана Нiрода (11 рокiв)

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

You may use these HTML tags and attributes:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>