Школа, школа, з тобою серце моє!

 

 … та ти і я ми добре знаєм:
Знаннями світ ми відкриваєм.
Щоб стати кимось в цьому світі,
Потрібна нам шкільна освіта.

(Із пісні «Школа»)

 

У ці чудові сонячні і теплі дні, напередодні останнього шкільного свята, коли продзвенить галасливий дзвінок, сповіщуючи про завершення навчального року, прощаються з молодшою школою юні випускники четвертокласники.

Долаючи свою першу освітянську сходинку, вони згадують найкращі миттєвості свого шкільного життя, сміються, радіють, жартують, тужать і навіть плачуть, адже було стільки всього неповторного!

Свій перший шкільний випускний учні 4-Б класу запам’ятають надовго, адже їм так хотілося вразити своїх батьків веселим співом, запальним танцем, майстерно продекламованим словом! І їм це вдалося: вони створили чудовий настрій і, справді, феєричне свято.

Провести чудовий випускний їм допомагали попередні випускники,  теперішні восьмикласники, які радо погодилися зробити своїй першій учительці приємний сюрприз. Активні, енергійні, по-дорослому мудрі і відповідальні вони (Христина Костецька, Вікторія Дзюба, Маркіян Драган, Михайло Селецький, Анастасія Східницька, Евеліна Радецька, Вікторія Кропивницька і Анна Герич) зробили свято ще більш цікавим, неординарним і креативним.

У виконанні наймолодших випускників майстерно звучали сучасні пісні про школу, вчительку, щасливе дитинство і місто мрій. Діти з цікавістю переглядали фото зі свого шкільного життя, довжиною в 4 роки, весело в танці «заплітали шума» під відому весняночку, і на мить усім здалося, що все, як колись, як було завжди…

Та ні, всі присутні підсвідомо боялися, щоб стогін тривоги не перервав чудове свято, а діти перед початком зізнавалися, що молилися за те, щоб не було тривоги…

Непростими були ці роки у дітлахів, а мали ж бути найкращими, найбезтурботливішими:

Ти пам’ятаєш, як було колись…
З’явилась в нас зовсім нова наука,
Щоб вчитись і від вірусів втекти –
нам ДИСТАНЦІЙКА вже тепер знайома штука!

 

А це, мабуть, не хочу пам’ятать:
хвилини страху, звук гучний тривоги,
Коли не вчитись, а ховатися, тікать,
та в паніці підкошуються ноги.

 

Ми вірим, захистить нас ЗСУ,
і влітку зможем ми відпочивати,
набратись сил від рідної землі
і знов навчання в школі розпочати…

Ці слова учнів хвилювали душу, стискали серце, адже всі ми: і вчителі, і батьки, мріємо про щасливе майбутнє своїх дітей і вихованців.

На завершення дійства четвертокласники продемонстрували свою кмітливість, логіку, вправність, акторські здібності і знання англійської, щоб через завдання квесту відшукати свій перший скарб у шкільному житті.

Віднайшовши скриню, учні завмерли в очікуванні…

Звісно ж, найбільший скарб – це знання, які діти отримали в молодшій школі, це база на все життя. І це не лише знання предметів, а й уміння спілкуватися, слухати, виконувати завдання, бути пунктуальними і старанними. Все це засвідчили Дипломи випускника молодшої школи, які знаходилися в скрині. А ще там були солодощі і симпатичні та практичні сюрпризи на згадку від першої вчительки.

Учні щиро раділи подарункам, які кожному вручила заступник директора школи Оксана Козар, промовивши на завершення чудові побажання випускникам.

 

Свої напутні слова сказали дітям і їх батьки, щиро подякувавши вчителям за їх невтомну і благородну працю.

Попереду новий етап: старша школа, нові перемоги і випробування, нові знання і новий досвід, до яких учнів готували всі роки навчання в молодшій школі.

Ти пам’ятаєш, як було колись…
Боялись на шкільний поріг ступати.
Тепер ж ідемо в старшу школу ми,
Щоб краще шлях свій у житті обрати.

 

А після урочистої частини була запальна дискотека з караоке-перервами (співали і танцювали всі!)

Як же хочеться, щоб літо було мирним, спокійним, позитивним, і діти, набравшись тепла від сонця і енергії від рідної землі, з новими силами прийшли у свій новий 5 клас!

Щиро дякую всім, хто долучився до підготовки свята: за сучасний, неповторний сценарій і комп’ютерний супровід – вчителю інформатики Ользі Ридзанич, за чудові, майстерно виконані малятами пісні – вчителю музики Наталії Панів, за діалоги in perfect English – вчителю іноземної мови  Ірині Микулич, за старанність і допомогу – моїм попереднім випускникам, учням 8-Б класу, дорогим батькам – за розуміння, підтримку і співпрацю впродовж усіх 4-х років і назавжди моїм четвертокласникам!

Нехай щастить вам, любі діти!

 

Оксана Зубик,
класний керівник 4-Б класу,

ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА.