ЦЕ ПОТРІБНО НЕ МЕРТВИМ – ЦЕ ПОТРІБНО ЖИВИМ!

“ЦЕ ПОТРІБНО НЕ МЕРТВИМ – ЦЕ ПОТРІБНО ЖИВИМ!”

Пекельні цифри та слова
у серце б’ють, неначе молот.
Немов проклятий ожива
рік тридцять третій…
Голод… Голод…

85 років тому наш народ пережив катастрофу, яка могла зупинити життя всієї нації. ГОЛОДОМОР приніс не лише страждання і смерть, він посіяв страх серед людей. Тільки правда про геноцид українського народу і світла пам’ять про усіх полеглих здатна звільнити нас від мороку минулого.

Учні і вчителі нашої школи вшанували пам’ять жертв Голодомору 1932-33 років в Україні:
1. На базі школи за сприяння міського відділу освіти було організовано і проведено загальноміську учнівську конференцію «Це потрібно не мертвим – це потрібно живим!». Учасниками стали представники всіх навчальних закладів міста. Змістовні і цікаві доповіді підготували учні ЗОШ №3 (Тетяна Чапля, 11 кл. «Причини Голодомору 1932-33 рр. в Україні»), ЗОШ №5 (Назар Руданський, 10 кл. «Діти – жертви голодомору»), ЗОШ №1 (Іван Максим’як, 11 кл. «Наслідки Голодомору»).

На конференції звучали відео-спогади очевидців трагедії, проза і поезія, які не залишили байдужими жодного учасника:
 Монолог «Жінка-пам’ять», Вірш «Народ мій є, народ мій завжди буде!» (Онищенко Рената, 11 кл. ЗОШ №3 – ведуча конференції)
 Вірш «Ти кажеш не було голодомору?» (Лучишин Тетяна, 11 кл., ЗОШ №3)
 Вірш «Голодомор» (Таран Тетяна, 11 кл., ЗОШ №3)
 Вірш «Вічний монолог» (Вороняк Андрій, 11 кл., ЗОШ №3)
 Вірш «Поминальна молитва» (Рак Софія, 11 кл., ЗОШ №3)
 Вірш «Свічка пам’яті бринить сльозами» (Ільницька Ірена, 11 кл., ЗОШ №3)
Читців підготувала заступник директора з виховної роботи Козар Оксана Михайлівна.

Спеціально для даного заходу було розроблено друковану Програму і міні-книжку «Це потрібно не мертвим – це потрібно живим!», де були вміщені вірші бориславців, спогади наших краян – очевидців голодомору, малюнки учнів Бориславської державної гімназії та думки старшокласників нашої школи про трагедію 1932-33 років (комп’ютерний набір і дизайн – Ридзанич Ольга Львівна, підбір матеріалу – Піхота Орися Онисимівна).

Конференція супроводжувалася комп’ютерною презентацією (Яцуляк Тетяна Михайлівна).
Перед учасниками конференції з коротким словом виступили вчитель історії ЗОШ №3 Данилець І. Й. та методист відділу освіти Бориславської міської ради

Піхота О.О.

Цей захід ще раз підтвердив, що дана тема завжди відлунює біллю в серці, звучить смутком на струнах душі, закликає людей до мудрості і любові до ближнього.
2. Учні 9 класу (класний керівник – Микулич Ірина Володимирівна)підготували загальношкільний захід для старшокласників з незабутніми враженнями і емоціями.
Зроніть сльозу, бо ми не мали сліз…
Заплачте разом, а не поодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо – українці!

Талановито створена літературно-художня композиція з елементами театрального мистецтва, вдало підібрані відео-матеріали, музичний супровід і комп’ютерні слайди (учениця 9 класу Височин Єлизавета), наповнили душу кожного глибоким смутком, забриніли сльозою печалі в очах присутніх, додали нам всім віри і надії, що ніколи, жоден українець більше не буде так поневірятися, адже якщо наше майбутнє в руках таких небайдужих, світлих серцем, чистих помислами і повних знаннями своєї історії молодих людей, то можна бути спокійними за прийдешні часи.

Щиро дякуємо 9 класу і його «класній мамі» за такий чудовий захід.

Приємно перелічити тих учнів, які найбільше приклалися до підготовки та проведення цього дійства:

1. Алексеєвич Тетяна
2. Басараб Анна
3. Височин Єлизавета
4. Войтович Олег
5. Гедро Ольга
6. Ільницький Володимир
7. Капко Мар’яна
8. Козар Ярослав
9. Монастирська Мар’яна
10. Монастирська Христина
11. Мрозек Юрій
12. Павлов Ілля
13. Панас Ярина
14. Смольницька Анна
15. Сухий Роман
16. Романовська Каріна
17. Саган Андріана
18. Шиян Софія

3. Традиційно в цьому році учні школи прийняли участь в акції «Незабудка пам’яті», власноруч прикрасивши карту України маленькими голубоокими незабудками – символом нетліючої пам’яті за жертвами Голодомору 1932-33 років.

Нехай же ніхто не буде байдужий до цієї трагедії рідного народу, нехай дзвонами пам’яті відізвуться в душі кожного ті чорні в нашій історії роки, і нехай хоч і невеличкою лептою в скриньку пам’яті і шани жертвам Голодомору стануть наші цьогорічні заходи.

Ольга Ридзанич