Психологія воєнного часу
Війна…слово?
Ні, людський біль, страх, смерть, жах, сльози, втрати, руйнування, кровопролиття… І все це сьогодні доводиться пережити і перетерпіти кожному українцю.
Здається, ще один день – одна година цих страждань- і все!!!Більше не буде сил терпіти ці випробування… І саме в цей момент і з’являється та сама ресурсна злість, яка говорить тобі: «Хіба ти не розумієш, що коли ти здаєшся – перемагають ті, хто не має права називати себе людиною!».
І кожен починає шукати той внутрішній ресурс, який і повинен допомогти вистояти, справитися із слабкістю.
Я вважаю, що найголовніше – повірити у те, що після чорної смуги завжди буде біла. Озирніться і оцініть ситуацію: поряд з вами є люди, і не важливо – рідні чи близькі друзі. Розпочніть спілкування з ними із запитання: «Як ти думаєш: коли війна закінчиться, що в першу чергу ми будемо робити?»
Ось так по крихтах і розпочнемо разом планувати майбутнє. Так почнеться процес позитивної візуалізації життя після війни.
Якщо поряд з вами діти, то обов’язково потрібно знайти час для спілкування, і не просто питання – відповідь. Тут важливо створити ту атмосферу, яка допоможе дитині відверто говорити про свої страхи і переживання. Як це зробити?
Пропоную такий порядок дій:
1.Визначте слушний час (важливі справи заздалегідь потрібно виконати чи відкласти, щоб не поспішати).
2.Знайдіть затишне місце, де можна буде зручно сидіти чи лежати( це дасть комфорт всьому організму).
3. Попередньо продумайте, як розпочати спілкування: інтонація, міміка, перша фраза – має велике значення. Наприклад: я зараз хочу обговорити з тобою плани на завтра… ; як ти гадаєш, як мені найкраще підтримати своїх знайомих у цей важкий час? А що ти мені порадиш, щоб відволіктись від цих подій? Дитина повинна знати, що його думка важлива для вас.
4. Якщо вам задають запитання, відповіді на які ви не знаєте, – не відповідайте стандартними фразами -“Все буде добре”, “Скоро все закінчиться”. Намагайтесь відповідати “Я не знаю, коли все закінчиться, але ми разом, і це зараз дуже важливо” , “Ми будемо робити усе від нас залежне, щоб ти почував себе у безпеці…” це дасть вашій дитині віру в вас, вона переконається в тому, що ваша родина сильна і міцна, яка витримає усі випробування. Дуже важливо, щоб у ваших дітей були домашні обов’язки. Це приводить їх у стан стабільності, знімає рівень тривоги. Ви повинні розуміти, що в кожного з нас є своя зона відповідальності, і це ті люди, які потребують нашої допомоги. Тому, турбуючись про тих, хто поруч з нами, ми насамперед даємо собі можливість зберегти силу духу і впевненість у майбутньому.
Ми українці! Це означає, що ми – ті люди, які завжди на перше місце ставлять життя і здоров’я своїх дітей. Тому, дбаючи про них, ми зберігаємо сильну і безстрашну націю, яка буде віддавати все найкраще своїм дітям. Зважаючи на це, я впевнено можу сказати, що у нашої України є прекрасне і щасливе майбутнє з Божою допомогою!!!
Слава Україні!
Рак Галина Зеноніївна
2022 рік/вересень








