ЧОРНОБИЛЬ – ТРАГЕДІЯ, ЯКА НЕ ДАЄ ПРО СЕБЕ ЗАБУТИ…

Ми — атомні заложники прогресу

Вже в нас нема ні лісу ні небес

Так і живем од стресу і до стресу

Абетку смерті маємо — АЕС 

Л. Костенко.

26 квітня 1986 року… В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху.

У 2025 році годинник життя відрахував 39 років з дня Чорнобильської катастрофи. Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті трагедія Чорнобиля. Ця біда назавжди залишиться у пам’яті людей, як застереження того, що науково-технічний прогрес може приносити і гіркі плоди.

Сьогодні, 25 квітня у нашій школі учнями 8-Б класу під керівництвом класного керівника Яцуляк Т.М. був проведений пам’ятний захід «ЧОРНОБИЛЬ – ТРАГЕДІЯ, ЯКА НЕ ДАЄ ПРО СЕБЕ ЗАБУТИ…». Учні згадали про причини та наслідки цієї страшної аварії. Першими на захист своїх міст від невидимого ворога кинулися добровольці ліквідатори та медики. Ніхто в той момент не думав, що це буде їх останній подвиг в ім’я людства….

Хвилиною мовчання учасники заходу вшанували ліквідаторів аварії та жертв трагедії. Діти  переглянули відеоролики, що демонструють страшні наслідки Чорнобильської катастрофи. Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ.  Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 відсотків території України. На квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, отруєна вода, насичене радіацією повітря. Згадали також і сучасні події, пов’язані з Чорнобилем, коли на початку повномасштабного вторгнення російські війська окупували ЧАЕС.

Радіація не зникає вмить.-
На це піде не одне століття.
Вона й досі нам душу гнітить.
Для всіх живих вона просто страхіття.

Та жити треба, бо життя – прекрасне,
І подібне воно до зірок:
Але пам’ять в душі хай не згасне,
Бо Чорнобиль – це долі урок…

 

Яцуляк Тетяна Михайлівна

2025 рік