Колись відомий філософ і богослов Августин Аврелій писав, що «Світ — це книга. І хто не подорожував по ньому — прочитав у ній лише одну сторінку». Учні 6-Б класу Бориславськго ЗЗСО І-ІІІ ступенів №3 19 квітня 2024 року прочитали кілька сторінок такої книги, подорожуючи Закарпаттям.
Ми побували у замку «Сент-Міклош», що є однією з резиденцій графів Шенборнів, пам’яткою архітектури XIV—XIX століть, у смт Чинадійово .

Наступною зупинкою був Палац графів Шенборнів (Замок Берегвар), який вони отримали в довічне володіння , зараз знаходиться в селі Карпати. Кожної осені на полювання до Шенборнів з’їжджалася вся еліта Відня та Будапешта. Учні ознайомилися з історією палацу, який за радянських часів у 1946 році перетворили в санаторій «Карпати». У камінному залі увагу дітей привернула стародавня вишукана люстра. Навіть не думала, що багато хто з учнів не бачив пуголовок – маленьких жабок.
Не оминули і Мукачівський замок «Паланок», який ми споглядали ще здалека. Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури з поєднанням різних стилів, який є пам’яткою архітектури національного значення. Кожен, хто був на екскурсії, загадав бажання – потер палець скульптури Федора Коріятовича. Дуже цікавим і змістовним був перегляд анімаційного фільму про усю історію замку від заснування до сьогодення.
На кінець ми побували в Ужгороді. Ужгородський замок є стародавньою окрасою міста, сповнений загадковими легендами, а особливо про міфічного птаха турула. Краєзнавча база музею є досить оригінальною.

Музей дерев’яної архітектури та побуту привернув увагу дітей побутовими речами, якими користувалися наші предки. Учні дізналися, з яких куточків України були перевезені архітектурні пам’ятки до Ужгорода.
Далі ми відвідали найулюбленіше місце жителів Ужгорода та гостей міста – пішохідний міст. Він з’єднує дві набережні, на яких розташована Липова алея – найдовша у Європі.
Коли ми сходили з мосту, нас запросили зробити фото напам’ять і вручили його у вигляді стародавньої газети «Ужгород», де під заголовком «Поважні авторитети міста» було наше фото.
Кінцевою мандрівкою в Ужгороді був рожевий парфумерний магазин, від якого усі дівчата були в захопленні. Змучені та приємно вражені ми неохоче попрямували до свого транспорту.
До дому ми повернулися досить в пізній час, але неймовірно задоволені та щасливі від побаченого. Дорогою в обидва кінці діти співали давні та сучасні українські пісні.

Дуже вдячна батькам за таку цікаву і змістовну поїздку, а особливо Кутній Марії Адамівні та Крот Ользі Олексіївні, які були з нами на екскурсії. Також вдячна нашій колишній учениці , сестрі учня нашого класу – Фанті Анастасії за прекрасні фото, відео та цікаві розповіді.
Екскурсія вдалася. Хай збудуться усі загадані дитячі бажання. До нових подорожей в майбутньому.

Фришко Іванна Іванівна
2024 рік





