Голод 32-33 – біль душі і пам’ять серця

Голод 32-33 – біль душі і пам’ять серця

Згадайте нас — бо ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами поросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.

Пам’ять — нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок там вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був Голодомор 1932-1933 років. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знає, скільки безневинних людей зійшло в могилу — старих і молодих, дітей, і ще ненародженних — у лонах матерів.

Традиційно, в четверту суботу листопада, в Україні відзначають пам’ятний день жертв Голодомору.
У п’ятницю 25 листопада у 9 – Б класі відбувся виховний захід, присвячений пам’яті усім загиблим під час голодомору. Учні згадали про жахи голоду , про загибель мільйонів людей, про трагізм, який ховається за словом “голодомор”. Документальні факти, спогади очевидців, відеоматеріали, які були представлені учасниками заходу, не залишили нікого байдужими.