Вклоняємось доземно українському воїну…

 

3 жовтня 2024 року до тижня історії у Бориславському ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 3, відбувся святковий захід «Вклоняємось доземно українському воїну… »

Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може. Тому це святий обов’язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами і дарами. Виконуючи цей почесний обов’язок, юнаки ідуть служити в армію, щоб берегти мир і спокій своєї Батьківщини, стояти на сторожі її інтересів.
Але сьогодні, коли на території нашої держави йде війна, це свято особливо актуальне, тому і сама назва дещо трансформувалася і тепер – це День захисників і захисниць України, тому що на війні є багато дівчат і жінок.

На заході прозвучали авторські вірші, так мені лягло на думку і на душу 13.03.2022, моя проба пера «Війна»,

а виконувала мій вірш учениця 9-Б класу Кодочігова Анна

Війна у двадцять першому столітті.
О п’ятій ранку розпочався жах.
Бомбардування міст несамовиті.
Страшенний розпач у людських очах.

Оговтавшись укріпла Україна.
І розпочала проти ворога свій хід.
Їм не поставити нас на коліна.
Всі разом – Північ, Південь, Захід, Схід.

Вкраїнські воїни – ви наша сила!
Ми молимось щоби не рідшав стрій.
Підрізали лихим ординцям крила,
Рашисти – мародери і відстій.

Ми будем бити, гнати і давити
Із України клятий «русский мир».
Ми- вистоїм! Ми будем жити!
Усім смертям наперекір.

Повстали всі супроти супостата
Старі, дорослі, а також малі.
Проженемо́ чуму раши́стську разом
Із рідної вкраїнської землі.

Наступить день- здобудем перемогу.
Закінчиться ця довгая війна.
Усі ми будем дякувати Богу
Та смерть людська для всіх – страшна ціна.

 

Ще один вірш «Пташка» на волі…»

(виконувала учениця 7-Б класу
Марунетчин Ірина)

 Пташка» прилетіла! Дякую, мій Боже!
Ти почув молитви наших матерів.
Інших, хто в полоні, врятувати зможеш,
Бо вони герої нашої землі.
Радість є велика, бо людей звільнили.
Рідні зустрічали зі сльозами їх.
Хто іще в полоні дай їм, Боже, сили,
Хай молитви наші захистять усіх!
Славні українці – завжди мирні люди!
Боро́нимо землю ми від ворогів.
Наше діло праве – ПЕРЕМОГА буде!
Україна – ВІЛЬНА з-поміж всіх віків!

Вірш «Молитва з надією» виконувала

учениця 9-Б класу Борис Ксенія.
До Тебе молитву складаю, мій Боже.
Я знаю, що кожному ти допоможеш.
Полеглих забереш до Себе на Небо,
Загиблих відправиш також куди треба.

Подбай ще за тих , хто живим є щитом,
Про діток й дорослих, які є в метро,
Про тих, що ховаються досі в підвалі,
За тих, що врятовані десь з-під завалів.

Мій Боже, сьогодні до Тебе молюся
За сивого батька й стареньку матусю,
Які у дитинстві війну пережили
І плачуть, що часу такого дожили.

За весь закатований ворогом люд,
О, Боже, спини цих рашистських паскуд
І земленьку нашу не дай їм топтати,
Благаю, врятуй усіх наших солдатів.

Молитву щоденно у серці я но́шу
І милості, Господи , в Тебе я прошу.
Дай ворогу розуму, справжнє прозріння.
Народу моєму дай, Боже, спасіння.

Молюся за діток, що вбили в війну,
За їх матерів, що лишились без сну.
За те, щоби сльози не лили ночами
Усі українські знедолені мами.

Чекає син й донечка рідного тата.
Сестричка чекає на любого брата.
Діду́ся в колисці малі онуча́та,
А нас в Україні таких є багато.

Та грім іще гряне з усіх звідусю́д,
Чекає рашистів страшний лю́дський суд.
Заколоси́ться все поле зора́не,
Із попелу наша країна поста́не.

Ростиме верба і цвістиме калина.
Діждеться з війни ненька воїна-сина.
Прийде довгожданная тая година,
Перемо́гу здобу́де моя́ Україна!

Війна триває і на даний момент багато наших воїнів на передовій оберігають наш споій.

Серед них батьки учнів нашої школи і нашого класу:

Зубрицьий Микола Михайлович, Гарголінський Ростислав Романович, мій брат – Мацків Андрій Станіслававич, мій син ФришоТарас Володимирович.
Нас захищає і вчитель фізичного виховання нашої школи Демко Олег іванович. 
Одного разу, під час відпустки, Олег Іванович подарував нашій учениці Юліані Ніроді , яка цього річ навчається у 11-А класі солдатський шеврон свого побратима. Шеврон – знак розрізнення – на рукаві військового однострою, вказує на військове звання, тривалість служби або для визначення “свій-чужий”.

До вашої уваги вірш учениці 11-А класу
«Шеврон» виконує автор Юліана Нірода.

В руці шеврон, на ньому два крила,
Напнуті у пітьмі, немов вітрила,
На клаптику нового полотна
Крокує витязь. Хмари за плечима.
Ліворуч – скеля гостра і стійка,
Пронизує небесне видноколо,
Сумна могила – постать мовчазна
По праву руку в полі неозорім.
Стара могила сіра, кам’яна,
В степу чорніє, спокою чекає,
А спокою не було і нема, –
Понад землею тінь війни чигає.
Крокує воїн, за спиною – ніч,
А два крила ясніють за плечима,
Зі злом зустрітися готовий віч-на-віч,
Він під міцним покровом Серафима…

На заході ми хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих воїнів, а також загиблих учнів нашої школи:

Андрія Горбатенка, Любомира Мазурика, Андрія Вакаренка( Дурноту), Петра Іонова.

На заході були присутні учасники бойових дій:

випускник нашої школи старший лейтенант Віталій Магур, Іван Самсонов, Ярослав Гром, а також сестра загиблого учня нашої школи – Лілія Горбатенко, і мама загиблого учня – Оксана Вакаренко, молодший брат якого навчається у нашому 7-Б класі, Арсен Вакаренко.

Присвоєно Героя посмертно Вакаренку (Дурноті) Андрію Андрійовичу, солдату 24 Окремої Механізованої БРигади імені короля Данила.

На заході виконано пісні «Над землею тумани» слова: Алли Бінцаровської музика: Сергія Родька – Гарголінською Софією, Марунетчин Іриною, Борис Анною, Зубрицькою Софією, Вересоцькою Русланою – ученицями 7-Б класу.
«Рана» Ірини Федишин виконували Столяр Христина, Нірода Юліана, Місоченко Анастасія, Попадин Ірина, Менчишин Аліна – учениці 11- А класу.
«Дякую тобі, воїне-друже» Ірини Федишин виконували учні 7-Б класу.

 

Фришко Іванна Іванівна

2024 рік